ГОЛОВНА / ПОДІЇ / Роль приватної медицини в реформі охорони здоров'я України
Роль приватної медицини в реформі охорони здоров'я України
6 жовтня 2017 року Асоціація Приватних Медичних Закладів України прийняла участь у круглому столі на тему «Роль приватної медицини в реформі охорони здоров'я України», організованому Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

Член комітету ВРУ з питань охорони здоров'я Олексій Кириченко звернувся до учасників з вітальним словом та визнав, що в країні є досить потужна ланка недержавної медицини, яка вже декілька десятків років знаходиться у зоні недостатньої уваги. «Ми зараз працюємо над цим, над розробкою реформи охорони здоров'я. Найбільша частина цієї реформи – це зміна моделі фінансування. ВРУ прийняла дуже важливий законопроект «Про автономізацію лікарських закладів. Ми розуміємо, що дуже важливий фактор дофінансування медицини - це добровільне медичне страхування».

Дмитро Левченко, Голова Асоціації приватних медичних закладів України, виконавчий директор Медичного Центру Святої Параскеви, презентував Асоціацію присутнім. «Асоціація приватних медичних закладів України на сьогодні це об'єднання 26-ти медичних закладів та лабораторій, включаючи найбільші організації приватної форми власності, що надають медичні послуги (включаючи лабораторні) населенню України. Це 7 000 працівників, які працюють в медичних закладах, що є членами АПМЗУ, та 5 000 000 пацієнтів у 2016 р., які отримали медичні послуги в медичних закладах, що є членами АПМЗУ.

Дохід приватних медичних закладів у 2016 році становив 11 млрд. грн., і вже у 1-2 кварталі 2017 року – 6 млрд. грн.

Чому ми об'єдналися? Бо розуміємо, що зараз існує нерівність умов, в яких працюють державні і комунальні заклади, з одного боку, та приватні медичні заклади з іншого.

Метою Асоціації приватних медичних закладів України є:

• співпраця з органами влади з питань нормативно-правового врегулювання загальних засад функціонування на ринку надання послуг у сфері охорони здоров'я;

• побудова системи охорони здоров'я України, в якій приватні медичні заклади мають рівні можливості поряд із державним сектором медицини.

Ми бачимо проблеми і хочемо, щоб наша зустріч сприяла змінам в законодавстві, які б допомагали реформувати систему охорони здоров'я для покращення ситуації у країні».

Валерій Зукін, директор Клініки репродуктивної медицини «Надія», висвітлював тему «Тіньовий сектор охорони здоров'я – проблеми і можливості».

«Неформальні платежі в систему охорони здоров'я існують і становлять щонайменше 50 млрд. грн.

Недоліками неформальних платежів в медицині є те, що корупція є корупція, ці платежі не йдуть на відновлення галузі та утримання лікарень, розподіляються між медиками нерівномірно, держава залишається без податків.

Серед переваг – при низьких зарплатах така ситуація дозволяє утримувати частину лікарів в українській медицині та стримують професійну міграцію.

Що можливо зробити у цій ситуації? Ми не можемо посилити контроль – це завідомо неефективно. Не можемо підвищити заробітні плати, адже ніякого бюджету на це не вистачить.

Ми вважаємо, що неформальні платежі у сфері охорони здоров'я повинні бути легалізованими, звичайно з підвищенням контролю.

Наприклад, загальний механізм легалізації неформальних платежів в медицині може виглядати наступним чином:

• Створення в лікарні Мотиваційного Фонду.

• Всі «вдячності» пацієнти перераховують в цій фонд з персоналізацією (якому лікарю, медичній сестрі тощо).

• Кожен медпрацівник отримує частину від цього перерахування (60-70%).

• Офіційно після сплати особистих податків медпрацівник отримує ЛЕГАЛЬНО свої гроші.

• Решта грошей залишається для мотивації інших медпрацівників та утримання лікарні.

Висновки:

• Неформальні платежі в державному секторі охорони здоров'я є однією з найголовніших перешкод для створення «Єдиного медичного простору».

• Без вирішення цієї проблеми реальна реформа охорона здоров'я неможлива.

• Вирішення цієї проблеми потребує спільних зусиль законодавців, суспільства, медичної спільноти.

Микола Скавронський, комерційний директор медичної лабораторії «Сінево Україна», говорив про можливість вибору пацієнтом приватного медичного закладу для лікування за державний кошт та що може стати перешкодою цьому.

Приватний медичний заклад має багато переваг (клієнтоорієнтованість, раціональне використання ресурсів, сучасна інфраструктура та обладнання, довгострокове планування діяльності, зацікавленість в якості послуги, найкраще співвідношення ціна/якість, наповнення бюджету податками і зборами, інвестиції в економіку, нові робочі місця), та незважаючи на це держава демонстративно не помічає існування приватної медицини, дискримінує та використовує «подвійні стандарти» в роботі тощо.

Що необхідно зробити на медичному ринку:

- залишити право вибору медустанови за пацієнтом;

- дотримуватись однакових правил / умов роботи на ринку платних медичних послуг для ЛПЗ будь-якої форми власності;

- прибрати економічні преференції для державних ЛПЗ, що надають платні медичні послуги;

- використовувати аутсорсинг медичних послуг для економії бюджетних коштів або отримання медичних послуг кращої якості за ті ж гроші.

Дмитро Левченко підняв також питання, яке сьогодні стоїть на заваді розвитку охорони здоров'я в Україні, щодо додаткових джерел фінансування. На сьогоднішній день чинний Податковий кодекс містить норми, які є перепоною для цього розвитку.

«Жодне підприємство України на сьогодні не може напряму оплатити медичній установі послуги, які його працівники там отримали, без додаткового податкового навантаження. За це зверху необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб, бо держава вважає медичну допомогу, яку оплачує підприємство, додатковим соціальним благом. Якщо ми шукаємо додаткові джерела фінансування, то ці норми в Податковому кодексі необхідно переглянути. Це дозволить отримати величезний потік фінансування від бізнесу.

Друге питання – це податок на додатну вартість. На сьогодні норма Податкового кодексу про податок на додану вартість на медичні послуги має суперечливе значення. Якщо ми хочемо, щоб в Україні розвивалися певні види послуг, ми маємо не нараховувати медичним закладам, які ці послуги надають, податок на додану вартість.

Також є норма, яка двозначно тлумачиться фіскальними органами, які здійснюють перевірки, щодо ПДВ послуг, які пов'язані з наданням медичної допомоги пацієнтам у покращених умовах. Податкові органи, перевіряючи приватні медичні заклади, по різному тлумачать цю норму і виникає спір щодо несплачених податків. Це дуже сильно стримує спів-фінансування медичної допомоги в Україні.

Олексій Кириченко погодився з тим, що люди повинні мати рівний доступ до медичних закладів і бюджетні кошти мають надходити в той заклад, який обрав сам пацієнт.

Тигран Арутюнян, директор Медичного дому ODREX, зазначив, що мала кількість присутніх представників державних органів влади у залі, де проходила зустріч, – це показник того, як держава відноситься в цілому до приватної медицини.

«Таке колосальне питання як реформа не вирішується за один раз. Це шлях, який потрібно пройти. Але для того, щоб його пройти, треба його розпочати. Мінуси будуть завжди. Ми за реформу.

Ми б дуже хотіли, щоб держава залучала нас, приватний сектор, до дискусії і до спілкування. Чому? Бо держава як інституція - поганий менеджер. У неї інша задача – створити середовище, щоб населення мало змогу жити в державі з хорошою медициною. Тому було б правильно частіше долучати приватний сектор – у нас багато ідей і ми можемо допомогти з вирішенням багатьох питань. Наша співпраця повинна бути більш тісною».

Олег Петренко, заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку клініки ISIDA, додав, що розвиток добровільного страхування призведе до залучення коштів і збільшення страхового ринку.

«Система оподаткування, що є зараз, це той запобіжник, який не дозволяє повноцінно використовувати систему добровільного медичного страхування у загальній системі медичного обслуговування.

Збільшення страхового ринку і збільшення коштів в системі охорони здоров'я напряму пов'язане з тим, що Податковий кодекс повинен дозволити відносити всі витрати на добровільне медичне страхування, яке платить роботодавець за своїх працівників, на витрати підприємства. Як тільки це буде можливим – цей ринок буде збільшуватися».

Андрій Маляренко, директор багатопрофільної лікарні «Вітацентр», в продовження позиції Дмитра Левченка та Олега Петренка запропонував на комітеті ВРУ звернути увагу на питання, яке на сьогодні не є політичним, про добровільне медичне страхування, і розглянути можливість відносити витрати на ДМС на витрати підприємства. «Це не тільки дасть збільшення потоку коштів в медицині, це також дасть можливість легалізації працевлаштування, отримання додаткової пільги для працівника.

Ми готові грати по правилам, але ці правила повинні бути. І по ним мають грати всі учасники медичного ринку».

За результатами зустрічі 06.10.2017 р. Асоціацією приватних медичних закладів України було отримано запит щодо сформування та надання до Комітету ВРУ з питань охорони здоров'я пропозицій щодо змін в законодавство, які мають на меті покращення бізнес-клімату у сфері надання медичних послуг населенню.
ІНШІ ПОДІЇ

Якщо у Вас є питання або пропозиції щодо діяльності Асоціації

Асоціація приватних медичних
закладів україни
м. Київ,
вул. Жилянська, будинок 75, пiдїзд 2, офіс 4

+38 (044) 353-06-63.
+38 (044) 353-06-63.

info@apmi.com.ua
Меню:
Made on
Tilda