Сьогодні у інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна" відбулася пресконференція на тему "Приватна медицина в Україні: три роки війни та подальші виклики".
Учасниками пресконференції були представники членів Асоціації приватних медичних закладів України, модерував захід директор з розвитку "Інтерфакс-Україна" Максим Уракін.
Олена Єщенко, голова Асоціації та генеральна директорка та співзасновниця мережі приватних клінік Smart Medical Center та Smart klinika, наголосила, що приватна медицина в Україні є соціально відповідальним бізнесом, який відіграє важливу роль у наданні якісної медичної допомоги громадянам, особливо в умовах війни. Наразі приватні медичні заклади, що входять до асоціації, обслуговують понад 8 мільйонів українців, надаючи допомогу в гідних умовах.
Проте приватний сектор стикається з низкою перешкод через нормативно-правові бар’єри, які створюють нерівні умови з державними та комунальними установами. Вона підкреслила, що держава має враховувати інтереси приватної медицини, сприяти її розвитку та включати приватні заклади до національних стратегій охорони здоров'я.
Попри труднощі, мережа клінік Smart Medical Center продовжувала безперебійно працювати навіть у найскладніші періоди війни, забезпечуючи якісну медичну допомогу тисячам пацієнтів і демонструючи свою надійність та готовність працювати в умовах викликів.
Вадим Зукін, операційний директор багатопрофільного медичного центру «Лелека», розповів про те, як війна змусила заклад швидко адаптуватися до нових умов. Під час активних бойових дій «Лелека», яка тоді функціонувала як пологовий будинок, не лише продовжувала виконувати свої основні завдання, але й надавала допомогу місцевим мешканцям та пораненим військовим. Згодом центр був перепрофільований у багатопрофільний заклад, що дозволило покращити якість послуг і розширити їх спектр. Пан Зукін також наголосив на важливості міжнародної акредитації: «Лелека» стала єдиним медичним закладом в Україні, який підтвердив акредитацію JCI під час війни, що є свідченням високих стандартів якості надання медичної допомоги.
Водночас він зазначив, що держава недооцінює потенціал приватної медицини як джерела інвестицій. Для залучення інвесторів необхідно створити сприятливі умови, зокрема укладати довгострокові контракти на 7-15 років. Це сприяло б розвитку приватного сектору, який може стати важливим партнером у забезпеченні якісної медичної допомоги.
Микола Скавронський, заступник генерального директора МЛ «Сінево Україна», розповів про складнощі, які лабораторія долає під час війни. У 2022 році, через повномасштабне вторгнення, «Сінево» втратила понад 30 відділень у різних регіонах.
Особливий виклик полягав у необхідності відновлювати роботу виключно за власні кошти, оскільки підтримка приватних медичних закладів з боку держави була відсутня.
Пан Скавронський також наголосив на дискримінації приватної медицини, зокрема в інформаційному полі, попри те, що приватний сектор складає значну частину таких сфер, як лабораторна діагностика (понад 70%), стоматологія та офтальмологія. У 2024 році «Сінево» приєдналося до програми медичних гарантій ПМГ, що дозволило тисячам пацієнтів отримувати безкоштовні аналізи. Проте, за словами Скавронського, держава все ще не розуміє реальних потреб у лабораторній діагностиці, а співпраця з НСЗУ супроводжується численними труднощами через низькі тарифи та відсутність чітких правил. Попри це, «Сінево» продовжує інвестувати у свій розвиток, витрачаючи мільйони гривень на енергоефективність та підтримуючи стратегію довгострокового партнерства із державою.
Олександра Машкевич, медична директорка медичної мережі «Добробут», поділилася досвідом роботи закладу в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення заклади мережі були змушені тимчасово закритися, але швидко відновили роботу в Києві та області, зокрема в Ірпені й Броварах, де надавали допомогу пацієнтам, включаючи поранених, абсолютно безкоштовно. У 2023 році мережа провела понад 11 тисяч оперативних втручань, здійснила 14 тисяч викликів невідкладної допомоги й мала близько 1,5 мільйона відвідувань. Пані Машкевич також наголосила на соціальній відповідальності мережі: були створені центр психічного здоров’я та благодійний фонд «Добробут», завдяки якому понад 3 тисячі пацієнтів отримали безкоштовне лікування. Водночас мережа почала співпрацю з НСЗУ за пакетом допоміжних репродуктивних технологій, але стикається з труднощами через низькі тарифи, які не покривають витрат.
Пані Машкевич зазначила, що держава почала робити кроки назустріч приватній медицині, як-от включення приватних закладів до єдиного порталу медичних вакансій і можливість брати участь в розподілі студентів в інтернатуру. Вона висловила сподівання на більш активну співпрацю в майбутньому, а також на включення приватної медицини до стратегічних документів МОЗ.
Олена Афанасьєва, директорка ЛДЦ «Анелі», повідомила про важливу подію для приватної медицини України – вступ Асоціації приватних медичних закладів України до Європейської асоціації приватних лікарень UEHP. За її словами, ця співпраця відкриває нові можливості для обміну досвідом, участі в європейських програмах і розробки стандартів медичної допомоги.
Пані Афанасьєва підкреслила, що європейські колеги також стикаються з проблемою дискримінації приватного сектору, але визнають, що делегування частини медичних послуг приватним установам є економічно доцільним.
Вона наголосила, що ця взаємодія сприятиме підвищенню якості медичних послуг в Україні та інтеграції до міжнародних медичних ініціатив.
Дмитро Гавриченко, медичний директор Медичного дому «Odrex», розповів про те, як заклад працював безперебійно з початку війни, надаючи допомогу пацієнтам і військовим, у тому числі постраждалим від ракетних ударів. Лікарня є однією з небагатьох, що законтрактована НСЗУ за 9 пакетами послуг, включаючи інфаркти, інсульти та хірургічну допомогу. Він також наголосив на несправедливих обмеженнях у правилах контрактування, через які лікарні з лабораторіями на підряді позбавляються права надавати послуги за державні кошти.
Пан Гавриченко підкреслив, що приватні лікарні не повинні дискримінуватися у доступі до ресурсів, таких як препарати крові, адже вони надають життєво важливу допомогу нарівні з державними установами.
Віталій Березницький, директор МЦ «Garvis», поділився досвідом роботи медичного центру з 1997 року та зазначив, що з перших днів повномасштабного вторгнення вони активно допомагають як цивільним, так і військовим, надаючи безкоштовну допомогу військовослужбовцям. Пан Березницький розповів про інвестиції у медичну інфраструктуру, попри близькість до зони бойових дій.
Він також зазначив, що нинішня система розподілу фінансування НСЗУ несправедливо занижує тарифи для приватних лікарень, навіть якщо вони надають якісніші послуги, скорочуючи час перебування пацієнтів у стаціонарі. Доповідач висловив сподівання на більш справедливі умови співпраці між державою і приватним сектором.
Під час пресконференції представники провідних приватних медичних закладів наголосили на важливості співпраці між державою і приватним сектором, а також на необхідності подолання дискримінації приватної медицини. Приватні заклади зіткнулися з низкою викликів, включаючи низькі тарифи НСЗУ, обмеження у доступі до ресурсів та непрозорі правила контрактування. Водночас їхні досягнення демонструють важливу роль приватної медицини у забезпеченні якісних послуг для українців. Учасники закликали до конструктивного діалогу з владою та врахування приватного сектору у стратегічних документах з розвитку охорони здоров’я.